Date of death05.Mar.2024
LocationUkraine

Serhii Fedorenko

Сергій Федоренко

Source

Ukraine Memorial Platform View →

Soldier Serhii Fedorenko, known by the call sign Silver13, was killed in action on 5 March during a combat mission near the village of Verbove, Zaporizhzhia region. He was 37 years old.

Serhii was born in Ivano-Frankivsk. He studied at School No. 17 and later graduated from the local Vocational School No. 21, mastering the professions of general-purpose machinist and CNC operator. He also graduated from Nadvirna Professional College of the National Transport University with a degree in accounting. Serhii worked as a heat treatment operator at Miaso-If LLC. Together with his wife, he raised two children, to whom he dedicated his free time. He was also a keen amateur cook.

In July 2023, Serhii was mobilized into the Armed Forces of Ukraine. After training, he joined the 141st Separate Mechanized Brigade and was deployed to the frontline. He served as a rifleman.

His wife Mariia wrote:

‘Serhii was the best! A loving husband, a caring father, son, brother, and loyal friend. He was sincere, always with an open heart and kind soul. He was ready to help anyone in need. He loved life and always stood up for justice. With deep sorrow, yet pride, I recall his words: ‘Who, if not me, should stand to defend our land!?’ He was only 37 – he still had so much to live for, so many dreams to fulfill… The enemy took his life. We love and remember our dearest one forever!’

Serhii was posthumously awarded the Order ‘For Courage’, 3rd Class. He was buried on the Alley of Glory at Chukaliv Cemetery. A memorial plaque was laid at his old school, Ivano-Frankivsk Lyceum No. 17.

Serhii is survived by his mother Liubov, sister Tetiana, wife Mariia, son Oskar, and daughter Kamila.

Солдат Сергій Федоренко на псевдо Silver13, загинув у бою 5 березня під час бойового завдання поблизу села Вербове Запорізької області. Йому було 37 років.

Сергій народився в Івано-Франківську. Він навчався в школі №17, а згодом закінчив місцеве професійне училище №21, де опанував професії верстатника широкого профілю та оператора верстатів ПК. Також закінчив Надвірнянський фаховий коледж Національного транспортного університету за спеціальністю «Бухгалтерський облік». Сергій працював оператором термічного оброблення в ТОВ «М’ясо-Іф». Разом із дружиною він виховував двох дітей, яким присвячував свій вільний час. Він також любив готувати.

У липні 2023 року його мобілізували до Збройних сил України. Після навчання він приєднався до 141-ї окремої механізованої бригади і був відправлений на фронт. Він служив стрільцем.

Його дружина Марія розповіла:

«Сергій був найкращим! Люблячий чоловік, дбайливий батько, син, брат, вірний друг. Був щирим, завжди з відкритим серцем і доброю душею. Був готовий прийти на допомогу кожному, хто її потребував. Любив життя, завжди боровся за справедливість. З великим смутком, а водночас гордістю згадуються його слова: «Хто, як не я, має стати на захист своєї землі!?». Йому було всього 37 – ще жити і жити, втілювати мрії… Ворог забрав його життя. Любимо та пам’ятаємо нашого рідного!»

Посмертно Сергія Федоренка нагородили орденом «За мужність» III ступеня. Поховали захисника на Алеї Слави Чукалівського кладовища. В пам’ять про нього в його рідній школі – Івано-Франківському ліцеї №17 – встановили меморіальну дошку.

У Сергія залишилися мати Любов, сестра Тетяна, дружина Марія, син Оскар, дочка Каміла.